Значення
- (Техніка) –
З гуркотом, шумом викинути, вивергнути щось; з силою виштовхнути, викинути назовні.
- (Лінгвістика) –
Розм. Видати, випустити (звук, особливо гучний, різкий або негармонійний).
- (Література) –
Розм., перен. Швидко та неохайно написати, створити щось (про текст, твір).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. вигрохотити, р. вигрохотитів, д. вигрохотитам, з. вигрохотити, о. вигрохотитами, м. вигрохотитах, к. вигрохотити