Словник Української Мови
1. (у спеціалізованому контексті, переважно в топоніміці та історичній лексиці) Дати місцевості, поселенню, об’єкту назву “Личків” або похідну від неї, найменувати на честь Личків.
2. (рідко, в історичних документах або діалектах) Належати до місцевості Личків, походити з Личків, мати зв’язок із цим населеним пунктом.
1. Форма державного правління, за якої влада належить народу та здійснюється ним безпосередньо або через обрані представницькі органи.
2. Політичний режим, заснований на принципах народовладдя, визнанні волі більшості, політичній свободі та рівноправності громадян.
3. Суспільство, держава, де панують такі принципи правління та політичний устрій.
4. (перен.) Принцип організації колективу, організації тощо, що ґрунтується на рівноправності її членів, обранності керівних органів і їх підзвітності.
Виличковуватися — (розм.) виставляти напоказ свої щоки, надувати їх, щоб виглядати повнішим або виражати незадоволення, образливість.
Виличковуватися — (перен., розм.) чванитися, зарозуміло виставляти напоказ щось (часто матеріальне), хизуватися.
1. Жінка, яка є прихильницею демократичних ідей, принципів або політичної системи; представниця демократичного руху.
2. Членкиня або активістка політичної партії, що має в назві слово “демократична” (наприклад, Демократична партія).
3. (іст.) Представниця політичної течії “демократів” у Речі Посполитій та Польщі XIX століття, що виступала за скасування кріпосного права та надавання рівних прав усім верствам суспільства.
1. (спеціалізоване) Визначати точні межі земельної ділянки, проводити межові лінії (вилики) на місцевості, зазвичай згідно з планом або документами.
2. (переносне, рідковживане) Чітко окреслювати, розмежовувати щось (наприклад, поняття, повноваження, зони відповідальності).
1. (діал.) Надати чомусь вигляду лицьової сторони; вирівняти, зробити гладким, рівним (про поверхню).
2. (перен., діал.) Надати комусь або чомусь належного, пристойного вигляду; причепурити, прикрасити.
3. (перен., діал., ірон.) Поводитися вдавано чемно, вишукано; жеманно виставляти себе напоказ.
Властивість або якість, що відповідає принципам демократії; наявність демократичних засад, рівноправності, свободи та участі народу у врядуванні.
Демократичний характер, демократична поведінка або ставлення; відкритість, доступність, рівність у спілкуванні та взаєминах між людьми.
1. (Про людину) Який має вилиці — виступаючі кістки обличчя під очима.
2. (Переносно) Схожий на вилиці за формою; витягнутий, довгастий.
1. Політичний принцип, система поглядів або ідеологія, що ґрунтується на визнанні народу джерелом влади, на рівноправності громадян та наявності механізмів забезпечення та захисту їхніх прав і свобод.
2. Демократичний характер, наявність демократичних рис, принципів у чому-небудь (наприклад, у суспільному ладі, організації, поведінці, способі мислення).
3. У побутовому вжитку: проста, товариська, невибаглива манера поводження, відсутність чванства.
Вилицювати — у палітурній справі: наклеювати на корінці книги папір, тканину або шкіру, формуючи з них виступаючі краї-канті (вилиці), які закривають місце з’єднання блоку книги з її обкладинкою.