демократизм

1. Політичний принцип, система поглядів або ідеологія, що ґрунтується на визнанні народу джерелом влади, на рівноправності громадян та наявності механізмів забезпечення та захисту їхніх прав і свобод.

2. Демократичний характер, наявність демократичних рис, принципів у чому-небудь (наприклад, у суспільному ладі, організації, поведінці, способі мислення).

3. У побутовому вжитку: проста, товариська, невибаглива манера поводження, відсутність чванства.

Приклади вживання

Приклад 1:
І щоб уникнути раз назавжди демократичних розкладових спекуляцій (хто ж тепер, особливо з них, повірить у чистий, чесний демократизм? ), чи не краще, мовляв, традицією освяченого й родом узаконеного провідника, свого князя чи короля, з яким рахуватимуться й королі та князі інших держав, — отже, й уряди тих держав?
— Невідомий автор, “059 Liubchenko Agatangel”

Частина мови: іменник (однина) |