вилицюватий

[ʋɪlɪt͡sjuʋɑtɪj] Прикметник

Буква:В

Значення

  1. (Анатомія) –

    (Про людину) Який має вилиці — виступаючі кістки обличчя під очима.

  2. (Лінгвістика) –

    (Переносно) Схожий на вилиці за формою; витягнутий, довгастий.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. вилицюватий, р. вилицюватого, д. вилицюватому, з. вилицюватого, о. вилицюватим, м. вилицюватім

Більше записів