демократія

Приклад 1:
Він пише: «Відтоді, як запанувала естетична рівноправність і етичний релятивізм, złota wolność, демократія, свобода, відколи всі типи культур, незалежно від їхньої природи, стали рівноцінними експонатами всесвітнього етнографічного музею, нікого вже не дивує сусідство і навіть синтеза Мадонни Конестабіле і Мадонни Чікконе, електробарабанів і шаманських бубнів, григоріанського хоралу і хіт-параду, халдейських письмен і вуличного графіті, Фреді Крюґера і химер Notre Dame […]» Цього разу автор позбавляє нас свого улюбленого графографічного прийому — безсистемного нагромадження категорійних підмножин, однак не важко уявити собі таку, наприклад, побудову, базовану на вибраній лексемі: культура — матеріальна культура марґінальна культура духовна культура культура побуту вулична культура культура поведінки культура їжі кулінарна культура соціалістична культура культура мови контр культура альтернативна культура буржуазна культура рок- культура поп- культура культура європейська театральна культура культура Майя традиційна культура культура виробництва культура споживання культура диспутів урбаністична культура культура пиття суб культура секс- культура культура палеоліту х- культура молодіжна культура культура Середньовіччя культура фізична сільськогосподарська культура західна культура культура Сходу імперська культура культура рису культура льону і нарешті культура яко культ. Тож, закидаючи культурі те, що вона виросла у найбільшого за всі часи боввана, стала предметом всесвітнього ідолопоклонства, культу, до того ж культу поганського (от для чого, виявляється, потрібна була авторові Європа з її еллінськими коренями), автор нарешті висуває найсерйозніше своє звинувачення: культура увібрала в себе християнство.
— Невідомий автор, “036 Izdrik Iurii Fleshka 2Gb”

Приклад 2:
Але — стверджуватись: утверджування покійника, реанімація на рівні народження, демократія цвинтаря. Очей — не треба.
— Невідомий автор, “140 Vybrane Vyd 2016 R”