Жінка або дівчина, яка бере участь у демонстрації — масовому публічному виступі (зборі, мітингу, ході) для висловлення суспільно-політичних, соціальних чи інших вимог, протесту або солідарності.
-
виловитися
1. (розм.) Виявитися, знайтися серед інших; бути виявленим, знайденим.
2. (рідк.) Вибратися, звільнитися з чогось; вийти зі скрутного становища.
-
демонстрант
Демонстрант — особа, яка бере участь у демонстрації (масовій публічній акції) для висловлення громадського протесту, солідарності чи вимог.
-
виловити
1. Дістати з води (рибу, морських тварин тощо) за допомогою знаряддь лову; спіймати у воді.
2. Розшукати і витягти, видобути з чогось серед іншого; вибрати, відібрати.
3. Розмовне. Помітити, побачити когось, щось серед інших або в натовпі; впізнати.
4. Розмовне. Зловити, спіймати когось на місці вчинення чогось, викрити.
-
демонофобія
1. Патологічний, ірраціональний страх перед демонами, злими духами або потойбічними злими сутностями, що є різновидом специфічної фобії.
2. У ширшому, нефаховому вжитку — сильна відраза, побоювання антипатія до всього, що пов’язане з демонами або демонічним.
-
виллятися
1. Розлитися, пролитися (про рідину).
2. Розповсюдитися, поширитися (про світло, запах тощо).
3. Виявитися, проявитися у повній мірі (про почуття, стан).
4. Розмовне: вийти з берегів, розлитися (про річку, озеро).
-
демонополізація
Процес усунення монополії або обмеження монопольного становища на ринку, спрямований на створення умов для конкуренції.
Сукупність економічних, правових та організаційних заходів держави, спрямованих на подолання монополізму та розвиток конкурентних відносин у різних галузях господарства.
-
вилляти
1. (перехідне) Вилити рідину з посудини, звільнити ємність від вмісту; також — пролити, розлити рідину.
2. (переносне, перехідне) Виразити, виявити у словах, діях (почуття, емоції, думки).
3. (техн., перехідне) Виготовити, отримати виливкою (металеву деталь тощо).
-
демономанія
Психічний розлад, що проявляється у хворобливій вірі в одержимість демонами або злими духами та у відчутті себе одержимим ними.
У ширшому, вживаному переважно в історичному контексті значенні — масове явище віри в одержимість демонами, що супроводжувалося епідемією підозр у чаклунстві та переслідуванням відьом (особливо в Європі XVI–XVII століть).
-
вилкуватий
1. Який має форму вилки, схожий на вилку; розгалужений, роздвоєний.
2. Про роги оленя, лося тощо: що має розгалуження, відростки.