Значення
- (Релігія) –
У міфології, релігії та фольклорі — зла, нечиста духа, злий дух, що вважається втіленням темних сил, спокусником і шкідником для людини; чорт, диявол, біс.
- (Література) –
У переносному значенні — про людину, яка своїми вчинками, характером чи зовнішнім виглядом нагадує міфічного злого духа; неспокійну, рухливу, злісну або грізну особу.
- (Література) –
У художній літературі та образній мові — внутрішній голос, пристрасть, нав’язлива думка або почуття, що володіють людиною (наприклад, демон сумніву, демон творчості).
- (Релігія) –
У давньогрецькій міфології — дух, посередник між богами та людьми, що не обов’язково є злим (наприклад, демон-охоронець — «даймон»).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. демон, р. демона, д. демонові, з. демона, о. демоном, м. демоні, к. демоне