демон

[dɛmon] Іменник

Буква:Д

Значення

  1. (Релігія) –

    У міфології, релігії та фольклорі — зла, нечиста духа, злий дух, що вважається втіленням темних сил, спокусником і шкідником для людини; чорт, диявол, біс.

  2. (Література) –

    У переносному значенні — про людину, яка своїми вчинками, характером чи зовнішнім виглядом нагадує міфічного злого духа; неспокійну, рухливу, злісну або грізну особу.

  3. (Література) –

    У художній літературі та образній мові — внутрішній голос, пристрасть, нав’язлива думка або почуття, що володіють людиною (наприклад, демон сумніву, демон творчості).

  4. (Релігія) –

    У давньогрецькій міфології — дух, посередник між богами та людьми, що не обов’язково є злим (наприклад, демон-охоронець — «даймон»).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. демон, р. демона, д. демонові, з. демона, о. демоном, м. демоні, к. демоне

Синоніми & Антоніми

Синоніми

Більше записів