1. З давніх-давен, з незапам’ятних часів; від початку існування світу або чогось.
2. (У поєднанні з запереченням “не”) Ніколи, в жодну пору, за весь час.
одвіку
Буква
Приклади:
Приклад 1:
То в драговині цупкій привик одвіку усе живе засмоктувати. Я звик волю шанувати.
— Українка Леся, “Лісова пісня”
Приклад 2:
Не дати углуб Проховзнутись тілові гада. І рішення: в скруті твій кинутий труп — Найкраща твоя барикада. XXXI О ранок, як ранок твойого життя, І очі ті, ховзькі і гострі! Твій погляд невгнутий, що їх перетяв, І твій незахитаний постріл. Той стріл, що лавину зриває важку, Прокляття випадку, що скрізь є. І ось ти фехтуєш рапірами куль, Разиш блискавками децизій. Ще хвиля — і душить дихання твоє Юрба, що тяжка і густа є, Остання з чола твого блискавка б’є І кулею в мозок вертає. XXXII Розкрийте зіниці, розкрийте серця, Черпайте криштальне повітря! Одвіку земля не зазнала-бо ця Такого безкрайого вітру. Він віє, шалений, над стернями днів Диханням нестримної волі Від дальніх пікетів, вартових огнів Імперії двох суходолів. Він віє диханням солоним, як кров П’янких океанових надрів, Що їх Севастопіль навсе розпоров Кільватерним ладом ескадри. Над диким простором Карпати — Памір, Дзвінка і сліпуча, як слава, Напруженим луком на цоколі гір Ясніє Залізна Держава. Зміст Підзамчя «Захочеш і будеш!..» Господь багатий нас благословив… Пісня про ворога На полі бою «Нащо слова?
— Невідомий автор, “105 Oleh Olghich Vybranne”
Приклад 3:
“Згадав долі твої одвіку, Господи, і втішився” “Розповіли мені законопорушниці глумління, та не як закон твій, Господи” (Псалом 118). 126 Sola Veritas est dulcis, viva, antiquissima, cetera omnia sunt foenum et heri natus fungus6.
— Тютюнник Григорій, “Вир”