1. Приміщення для зберігання возів, коліс та іншого гужевого транспорту; сарай для возів.
2. Застаріла назва для великого відкритого воза з низькими бортами для перевезення вантажів.
-
гвіанський
1. Стосунний до Гвіани — історичної області на північному сході Південної Америки, що поділяється на Французьку Гвіану, Гаяну (колишня Британська Гвіана) та Суринам (колишня Нідерландська Гвіана).
2. Стосунний до Французької Гвіани, заморського департаменту Франції (наприклад, гвіанський космодром).
-
возовиця
1. Власна назва села в Україні, зокрема села у Львівській області.
2. (заст.) Жінка, яка займається перевезенням вантажів на возі; візниця.
3. (заст., діал.) Великий віз для перевезення вантажів, фура.
-
електроретинографія
Електроретинографія — метод об’єктивного дослідження функціонального стану сітківки ока, заснований на реєстрації та аналізі її електричних потенціалів (електроретинограми), що виникають у відповідь на світлові подразнення.
-
гвіанка
1. Жінка або дівчина, яка народилася та/або живе в Гвіані — регіоні на північно-східному узбережжі Південної Америки, що поділяється на Французьку Гвіану, Гаяну (колишня Британська Гвіана) та Суринам (колишня Нідерландська Гвіана).
2. Представниця корінного населення Гвіани, що належить до однієї з місцевих індіанських народностей.
-
возовик
1. Великий віз для перевезення вантажів, зазвичай з високими бортами, що запрягається кіньми або волами.
2. Рідкісне позначення людини, яка керує таким возом, візника чи фурмана.
-
возниця
1. Особа, яка керує запряженим возом або іншим гужовим транспортом; візник.
2. Заст. Керівник колісниці, квадриги тощо в давнину.
3. Астр. Власна назва сузір’я Північної півкулі, латинська назва Auriga.
-
електроретинограф
Медичний прилад для реєстрації електричних потенціалів сітківки ока, що виникають у відповідь на світлове подразнення, з метою діагностики її функціонального стану.
Метод об’єктивного дослідження функції сітківки ока шляхом реєстрації її електричної активності за допомогою спеціального приладу.
-
гвіанець
1. Мешканець або уродженець Гвіани — регіону на північному сході Південної Америки, що поділяється на Французьку Гвіану, Гаяну (колишня Британська Гвіана) та Суринам (колишня Нідерландська Гвіана).
2. Представник корінного населення Гвіани, що належить до однієї з місцевих індіанських народностей.
-
возний
1. (істор.) У Речі Посполитій та на українських землях до XIX століття — судовий чиновник, який виконував обов’язки судового виконавця, повітового нотаріуса, а також здійснював арешти, опис майна та доставляв до суду сторін справи.
2. (істор.) У Гетьманщині XVIII століття — урядник у полковій канцелярії, який виконував доручення полковника, зокрема супроводжував його в походах, доставляв накази та листи.
3. (заст.) Той, хто керує возом або возить щось на возі; візник.