• казеїн

    Казеїн — білок, що міститься в молоці та молочних продуктах, основний компонент сиру; використовується у харчовій промисловості, виробництві клею, фарб та пластмас.

    Казеїн — технічний продукт, отриманий з молочного білка, що застосовується як плівкоутворювач, емульгатор або зв’язувальна речовина в різних галузях промисловості.

  • казеома

    1. (медичний термін) Доброякісна пухлина, що розвивається з кісткової тканини, зазвичай у довгих кістках кінцівок, і містить у собі рідкі чи сироподібні маси, за зовнішнім виглядом схожі на сир (казеоз).

    2. (застаріле) Узагальнена назва для туберкульозних уражень, що характеризуються творенням сухого, щільного некротичного вогнища, подібного до сиру (казеозний некроз).

  • динамка

    1. Розмовна назва динамо-машини — електричного генератора постійного струму, який перетворює механічну енергію на електричну, зокрема пристрій у велосипеді для живлення освітлення.

    2. Розмовна назва динамометра — приладу для вимірювання сили або потужності.

  • казеозний

    1. (у медицині) Пов’язаний із творожистим некрозом, що характеризується утворенням білої, щільної, сироподібної маси, схожої на сир; властивий казеозу.

    2. (у патології) Що має вигляд або консистенцію сиру; сироподібний, творожистий (про тканини, патологічні виділення тощо).

  • динама

    1. Електрична машина для перетворення механічної енергії на електричну шляхом обертання якоря в магнітному полі; генератор постійного струму.

    2. Розмовна назва велосипедного генератора, що виробляє електричний струм для освітлення за рахунок обертання колеса.

  • казеоз

    1. Патологічний процес у тканинах, при якому утворюється сироподібна, творожиста маса, що нагадує сир; характерний, зокрема, для туберкульозу.

    2. (У медицині) Некроз тканини з утворенням білково-жирової маси, що є одним з ключових морфологічних проявів туберкульозного запалення.

  • казенщина

    1. (іст.) Майно, землі або кошти, що належали державі (казні) в Російській імперії.

    2. (перен., зневажл.) Бюрократизм, формалізм, канцелярщина в діяльності державних установ; система або атмосфера, за якої службова, офіційна справа переважає над суттю, потребами людини та здоровим глуздом.

    3. (перен., зневажл.) Бездушне, рутинне ставлення до справи, обмеженість офіційними рамками, відсутність живої ініціативи та творчого підходу.

  • димінуція

    1. (у музиці) вид орнаментики, при якому основний мелодичний матеріал варіюється шляхом дроблення довгих нот на коротші, часто з використанням пасажів.

    2. (у риториці та поетиці) стилістичний прийом, синонімічний до мейозису, тобто умисне послаблення виразу з метою посилення впливу, скромність у висловлюванні.

    3. (у біології, цитології) втрата частини хроматину або зменшення розмірів хромосом у клітинних ядрах у процесі диференціації клітин.

  • казеннокоштний

    Який утримується, навчається або лікується за рахунок державних коштів (казни).

    Який стосується утримання, навчання або лікування за рахунок державних коштів.

  • димінутив

    1. (в граматиці) слово, утворене за допомогою дімінутивного (зменшувального) суфікса, що виражає зменшеність, зменшену кількість або м’яку оцінку означуваного предмета, ознаки чи дії; зменшувальна форма слова (наприклад: столик, хатина, біленький, сидючи).

    2. (в лексикології) дімінутивний (зменшувальний) суфікс або інший словотворчий засіб, що служить для утворення дімінутивів (наприклад: -ик, -оньк, -ець).