димінуція

Значення

1. (Мистецтво) –

   (у музиці) вид орнаментики, при якому основний мелодичний матеріал варіюється шляхом дроблення довгих нот на коротші, часто з використанням пасажів.

2. (Література) –

   (у риториці та поетиці) стилістичний прийом, синонімічний до мейозису, тобто умисне послаблення виразу з метою посилення впливу, скромність у висловлюванні.

3. (Біологія) –

   (у біології, цитології) втрата частини хроматину або зменшення розмірів хромосом у клітинних ядрах у процесі диференціації клітин.

Правопис та відмінювання