димінутив

[dɪminutɪʋ] Іменник

Буква:Д

Значення

  1. (Лінгвістика) –

    (в граматиці) слово, утворене за допомогою дімінутивного (зменшувального) суфікса, що виражає зменшеність, зменшену кількість або м’яку оцінку означуваного предмета, ознаки чи дії; зменшувальна форма слова (наприклад: столик, хатина, біленький, сидючи).

  2. (Лінгвістика) –

    (в лексикології) дімінутивний (зменшувальний) суфікс або інший словотворчий засіб, що служить для утворення дімінутивів (наприклад: -ик, -оньк, -ець).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. димінутив, р. димінутива, д. димінутивові, з. димінутив, о. димінутивом, м. димінутиві, к. димінутиве

Більше записів