Словник Української Мови
Казискер — вищий судовий чиновник у Кримському ханстві, який розглядав найважливіші цивільні та кримінальні справи, а також виконував функції головного судді.
Казискер — посада верховного судді в деяких ісламських державах, зокрема в Османській імперії, що відповідала за вирішення релігійно-правових питань на основі шаріату.
1. Прилад для графічної реєстрації сили м’язового скорочення або м’язової роботи.
2. Пристрій, що фіксує на папері коливання тиску в паровому котлі.
1. Заклад для азартних ігор (рулетка, ігри в карти, ігри в кістки тощо), де відвідувачі роблять ставки на гроші.
2. Назва однієї з карткових ігор, поширеної в таких закладах.
3. Розм. Про будь-яке місце, ситуацію або справу, пов’язану з ризиком, непередбачуваністю або великими ставками.
Казимирівна — жіноче по батькові, утворене від чоловічого імені Казимир.
Динамограніт — гірська порода, що утворюється внаслідок динамічного метаморфізму (катаклазу) під високим тиском, зазвичай у зонах тектонічних розломів; різновид мілоніту, що характеризується повним перекристалізацією матеріалу.
1. (іст.) Стосовний до короля Речі Посполитої Владислава IV Вази або Яна II Казимира Вази, пов’язаний з їхнім правлінням (перша половина — середина XVII ст.).
2. (іст.) Стосовний до міста Казимир (нині — Казимеж-Дольний або Казимеж, Польща), його мешканців або виготовлений там.
3. (іст., текст.) Про тканину: високоякісна вовняна або напіввовняна, часто з додаванням шовку, названа на честь короля Яна II Казимира.
1. Графічний запис змін сили м’язового скорочення, що здійснюється за допомогою спеціального приладу — динамографа.
2. Діаграма, крива або інший графічний образ, що відображає динаміку (перебіг у часі) будь-якого процесу, наприклад, змін електричного струму, тиску, швидкості тощо.
Казимирович — по батькові від чоловічого імені Казимир; син Казимира.
Казимирович — прізвище, утворене від по батькові Казимирович.
1. Власна назва: що стосується польського короля Казимира IV Ягеллончика (1427–1492), пов’язаний з його правлінням або діяльністю.
2. Власна назва: що стосується польського короля Казимира III Великого (1310–1370), пов’язаний з його правлінням або діяльністю.
3. Термін (історія, нумізматика): присвоєна назва срібній монеті, карбованій у Великому князівстві Литовському за короля Казимира IV Ягеллончика (зображення на ній вершника з мечем).
1. Наукова теорія, що пояснює походження та підтримання магнітних полів планет, зірок (зокрема Сонця) та галактик завдяки руху електропровідної рідини або плазми в їхніх надрах, що генерує електричні струми та, відповідно, магнетизм.
2. У фізиці та геофізиці — фундаментальна концепція, що описує механізм самозбудження та регенерації магнітного поля в обертових тілах з провідною рідиною, заснована на ефектах динамо-машини (самовзбудження).