1. Наукова теорія, що пояснює походження та підтримання магнітних полів планет, зірок (зокрема Сонця) та галактик завдяки руху електропровідної рідини або плазми в їхніх надрах, що генерує електричні струми та, відповідно, магнетизм.
2. У фізиці та геофізиці — фундаментальна концепція, що описує механізм самозбудження та регенерації магнітного поля в обертових тілах з провідною рідиною, заснована на ефектах динамо-машини (самовзбудження).