Значення
- (Фізика) –
Наукова теорія, що пояснює походження та підтримання магнітних полів планет, зірок (зокрема Сонця) та галактик завдяки руху електропровідної рідини або плазми в їхніх надрах, що генерує електричні струми та, відповідно, магнетизм.
- (Фізика) –
У фізиці та геофізиці — фундаментальна концепція, що описує механізм самозбудження та регенерації магнітного поля в обертових тілах з провідною рідиною, заснована на ефектах динамо-машини (самовзбудження).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. динамо-теорія, р. динамо-теорії, д. динамо-теорії, з. динамо-теорію, о. динамо-теорією, м. динамо-теорії, к. динамо-теоріє