розселенець

[rozsɛlɛnɛt͡sʲ] Іменник

Буква:Р

Значення

  1. Особа, яка примусово або добровільно переселяється з однієї місцевості в іншу, часто в рамках організованих державних програм освоєння нових територій або через надзвичайні обставини (наприклад, екологічну катастрофу).

  2. Заст. Мешканець розселеного, ліквідованого населеного пункту (наприклад, у зв’язку з аварією на Чорнобильській АЕС).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. розселенець, р. розселенця, д. розселенцеві, з. розселенця, о. розселенцем, м. розселенцеві, к. розселенцю

Більше записів