1. Здатний витримувати високі температури, не руйнуючись і не втрачаючи своїх властивостей; вогнетривкий, жароміцний.
2. У техніці: призначений для роботи в умовах сильного нагріву; термостійкий.
Словник Української Мови
1. Здатний витримувати високі температури, не руйнуючись і не втрачаючи своїх властивостей; вогнетривкий, жароміцний.
2. У техніці: призначений для роботи в умовах сильного нагріву; термостійкий.
Єдиновірка — жінка, яка сповідує єдиновірство, тобто належить до старообрядницької громади, що перебуває в єдності з Російською православною церквою при збереженні дораскольних (старообрядницьких) обрядів.
Єдиновірка — жінка, яка є послідовницею релігійного руху або течії, що визнає лише одну, певну форму віровчення (у ширшому, не історично-церковному значенні).
Жаромі́цність — властивість залізобетонних конструкцій зберігати міцність та цілісність під час пожежі протягом певного нормативного часу; вогнестійкість.
Жаромі́цність — у техніці та будівництві: здатність матеріалу, виробу або конструкції протистояти високій температурі (нагріванню) без руйнування та з втратою міцності не більше допустимої межі.
1. Особа, яка сповідує ту саму релігію або віросповідання, що й інші; однодумець у релігійних питаннях.
2. (іст.) Послідовник єдиновірства — течії в старообрядництві, що визнавала юрисдикцію Російської православної церкви та зберігала дораскольні (дониконівські) обряди.
1. (заст.) Який має міцну, сильну будову; міцно збудований, міцний.
2. (перен., заст.) Про людину: міцного тілобудови, кремезний; сильний, витривалий.
Який має необмежену, виключну владу в якійсь сфері, державі чи організації; самовладний, самодержавний.
Який стосується єдиновладдя як форми правління або принципу управління.
1. Рід рослин родини жовтецевих (Ranunculus), що включає трав’янисті рослини з переважно жовтими квітками, часто отруйні; жовтець, лютик.
2. Народна назва деяких видів рослин роду жовтець (Ranunculus), зокрема жовтеця їдкого (Ranunculus acris).
1. Форма правління, при якій вся повнота державної влади належить одній особі (монарху, диктатору тощо); самодержавство, автократія, монархія.
2. Політична система, заснована на такій формі правління; держава з єдиновладним правлінням.
3. Перев. *книжн.* Необмежене панування, домінування однієї особи, ідеї, сили в якій-небудь сфері; монополія.
1. (Про лікарський засіб) Який знижує температуру тіла при гарячці, лихоманці; протигарячковий, антипіретичний.
Вступати в єдиноборство, битися один на один; змагатися в силі, спритності або майстерності у прямому протистоянні з супротивником.