Древослів

Словник Української Мови

жаростійкий

[ʒɑrostijkɪj] Прикметник

Буква:Ж

Значення

  1. (Техніка) –

    Здатний витримувати високі температури, не руйнуючись і не втрачаючи своїх властивостей; вогнетривкий, жароміцний.

  2. (Техніка) –

    У техніці: призначений для роботи в умовах сильного нагріву; термостійкий.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. жаростійкий, р. жаростійкого, д. жаростійкому, з. жаростійкого, о. жаростійким, м. жаростійкім

Синоніми & Антоніми

Більше записів