Древослів

Словник Української Мови

жаротривкий

[ʒɑrotrɪʋkɪj] Прикметник

Буква:Ж

Значення

  1. (Техніка) –

    (про матеріали, метали тощо) Здатний витримувати високу температуру, не руйнуючись і не втрачаючи своїх властивостей; жароміцний, вогнетривкий.

  2. (Техніка) –

    (про технічні пристрої, деталі) Призначений для роботи в умовах сильного нагрівання; термостійкий.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. жаротривкий, р. жаротривкого, д. жаротривкому, з. жаротривкого, о. жаротривким, м. жаротривкім

Синоніми & Антоніми

Синоніми

Більше записів