Який має необмежену, виключну владу в якійсь сфері, державі чи організації; самовладний, самодержавний.
Який стосується єдиновладдя як форми правління або принципу управління.
єдиновладний
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: прикметник () |