Древослів

Словник Української Мови

єдиновладний

[jɛdɪnoʋlɑdnɪj] Прикметник

Буква:Є

Значення

  1. (Політика) –

    Який має необмежену, виключну владу в якійсь сфері, державі чи організації; самовладний, самодержавний.

  2. (Політика) –

    Який стосується єдиновладдя як форми правління або принципу управління.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. єдиновладний, р. єдиновладного, д. єдиновладному, з. єдиновладного, о. єдиновладним, м. єдиновладнім

Більше записів