Древослів

Словник Української Мови

єдиновірець

[jɛdɪnoʋirɛt͡sʲ] Іменник

Буква:Є

Значення

  1. (Релігія) –

    Особа, яка сповідує ту саму релігію або віросповідання, що й інші; однодумець у релігійних питаннях.

  2. (Релігія) –

    (іст.) Послідовник єдиновірства — течії в старообрядництві, що визнавала юрисдикцію Російської православної церкви та зберігала дораскольні (дониконівські) обряди.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. єдиновірець, р. єдиновірця, д. єдиновірцеві, з. єдиновірця, о. єдиновірцем, м. єдиновірцеві, к. єдиновірцю

Більше записів