1. Рідкісне прізвище українського походження, утворене від слова «довгий».

2. У місцевій топоніміці — назва вулиці, яка має витягнуту, довгу форму (наприклад, «вулиця Довжик»).

1. (геогр.) Річка в Україні, права притока Сіверського Дінця, що протікає територією Харківської області.

2. (геогр.) Назва кількох населених пунктів в Україні, зокрема села у Харківській області, розташованого на однойменній річці.

1. (геогр.) Річка в Україні, права притока Стиру, що протікає територією Рівненської області.

2. (геогр.) Річка в Україні, ліва притока Стиру, що протікає територією Львівської та Рівненської областей.

1. Абстрактна якість того, що довершене; стан ідеальної завершеності, досконалості, в якому нічого не можна додати чи відняти без шкоди для цілого.

2. (У філософії) Властивість об’єкта, що досяг найвищого ступеня розвитку, повноти виявлення своєї сутності або призначення; абсолютна завершеність.

1. Дія за значенням дієслова довершити; завершення, закінчення чого-небудь, доведення до кінцевого результату.

2. (у філософії) У вченні Арістотеля — реалізація потенційних можливостей буття, набуття завершеної форми; актуалізація.

3. (у лінгвістиці) Вищий ступінь якості, що виражається прикметниками або прислівниками (напр., найкращий, найшвидше); найвищий ступінь порівняння.

Доверчування — процес завершення обертання, доведення руху до кінцевого стану, особливо в техніці та механіці.

Доверчування — у верховій їзді: фінальна, найбільш енергійна фаза руху коня на галопі, коли він повністю викладається, використовуючи всі резерви для прискорення або подолання дистанції.

Властивість за значенням дієслова “довести”; стан, коли щось підтверджено доказами, аргументами або логічними міркуваннями, що робить твердження або факт беззаперечним, обґрунтованим.

У логіці та математиці: характеристика міркування або процесу, що забезпечує істинність висновку шляхом суворого ланцюжка логічних умовиводів від відомих істинних посилок.

1. Процес доказування, обґрунтування істинності якогось твердження, факту або положення за допомогою логічних міркувань, аргументів або неспростовних фактів.

2. Результат такого процесу; сукупність аргументів, фактів або логічних міркувань, що підтверджують істинність чогось; доказ.

3. У логіці та математиці: послідовний ланцюг логічних висновків, що виводиться з аксіом або раніше доведених тверджень і веде до встановлення істинності певної теореми чи положення.

4. У юридичній практиці: процес або діяльність із встановлення обставин справи, що мають значення для її вирішення, шляхом збору, перевірки та оцінки доказів.

1. Власна назва села в Україні, розташованого в Івано-Франківській області.

2. (рідко) Те саме, що довгота — географічна координата, що визначає кутову відстань точки на Землі від нульового (Гринвічського) меридіана.

1. Рослина родини бобових з довгими стручками, що вирощується як овочева культура; окремий стручок такої рослини (Vigna unguiculata subsp. sesquipedalis).

2. Розмовна назва довгого, вузького предмета, наприклад, буханця хліба, огірка, кавуна видовженої форми.

3. Розмовне звертання або прізвисько до високої на зріст людини.