довгунець

[doʋɦunɛt͡sʲ] Іменник

Буква:Д

Значення

  1. (Ботаніка) –

    Рослина родини бобових з довгими стручками, що вирощується як овочева культура; окремий стручок такої рослини (Vigna unguiculata subsp. sesquipedalis).

  2. (Ботаніка) –

    Розмовна назва довгого, вузького предмета, наприклад, буханця хліба, огірка, кавуна видовженої форми.

  3. (Лінгвістика) –

    Розмовне звертання або прізвисько до високої на зріст людини.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. довгунець, р. довгунця, д. довгунцеві, з. довгунець, о. довгунцем, м. довгунцеві, к. довгунцю

Більше записів