Значення
- (Філософія) –
Властивість за значенням дієслова “довести”; стан, коли щось підтверджено доказами, аргументами або логічними міркуваннями, що робить твердження або факт беззаперечним, обґрунтованим.
- (Логіка) –
У логіці та математиці: характеристика міркування або процесу, що забезпечує істинність висновку шляхом суворого ланцюжка логічних умовиводів від відомих істинних посилок.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. доведеність, р. доведеності, д. доведеності, з. доведеність, о. доведеністю, м. доведеності, к. доведеносте