Властивість за значенням дієслова “довести”; стан, коли щось підтверджено доказами, аргументами або логічними міркуваннями, що робить твердження або факт беззаперечним, обґрунтованим.
У логіці та математиці: характеристика міркування або процесу, що забезпечує істинність висновку шляхом суворого ланцюжка логічних умовиводів від відомих істинних посилок.