1. Процес доказування, обґрунтування істинності якогось твердження, факту або положення за допомогою логічних міркувань, аргументів або неспростовних фактів.
2. Результат такого процесу; сукупність аргументів, фактів або логічних міркувань, що підтверджують істинність чогось; доказ.
3. У логіці та математиці: послідовний ланцюг логічних висновків, що виводиться з аксіом або раніше доведених тверджень і веде до встановлення істинності певної теореми чи положення.
4. У юридичній практиці: процес або діяльність із встановлення обставин справи, що мають значення для її вирішення, шляхом збору, перевірки та оцінки доказів.