доведення

[doʋɛdɛnnjɑ] Іменник

Буква:Д

Значення

  1. (Філософія) –

    Процес доказування, обґрунтування істинності якогось твердження, факту або положення за допомогою логічних міркувань, аргументів або неспростовних фактів.

  2. (Логіка) –

    Результат такого процесу; сукупність аргументів, фактів або логічних міркувань, що підтверджують істинність чогось; доказ.

  3. (Математика) –

    У логіці та математиці: послідовний ланцюг логічних висновків, що виводиться з аксіом або раніше доведених тверджень і веде до встановлення істинності певної теореми чи положення.

  4. (Юриспруденція) –

    У юридичній практиці: процес або діяльність із встановлення обставин справи, що мають значення для її вирішення, шляхом збору, перевірки та оцінки доказів.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. доведення, р. доведення, д. доведенню, з. доведення, о. доведенням, м. доведенні, к. доведення

Більше записів