Значення
- (Філософія) –
Процес доказування, обґрунтування істинності якогось твердження, факту або положення за допомогою логічних міркувань, аргументів або неспростовних фактів.
- (Логіка) –
Результат такого процесу; сукупність аргументів, фактів або логічних міркувань, що підтверджують істинність чогось; доказ.
- (Математика) –
У логіці та математиці: послідовний ланцюг логічних висновків, що виводиться з аксіом або раніше доведених тверджень і веде до встановлення істинності певної теореми чи положення.
- (Юриспруденція) –
У юридичній практиці: процес або діяльність із встановлення обставин справи, що мають значення для її вирішення, шляхом збору, перевірки та оцінки доказів.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. доведення, р. доведення, д. доведенню, з. доведення, о. доведенням, м. доведенні, к. доведення