Словник Української Мови
1. Народний духовий музичний інструмент, різновид обертової флейти без отворів, що виготовляється з порожнистої стебловини рослин (часто з бузини або верби) і використовується для виконання весняно-літніх обрядових мелодій.
2. Рідкіска, розм. Те саме, що й калюжа — невелике скупчення рідини (води, бруду) на поверхні землі.
1. Систематизована пізнавальна діяльність, спрямована на отримання нових знань, вивчення закономірностей або властивостей об’єкта чи явища; наукова робота з вивчення чогось.
2. Процес детального вивчення, аналізу та випробування чогось з метою встановлення певних фактів, характеристик або ефективності (наприклад, дослідження ринку, клінічне дослідження).
3. Результат такої діяльності у вигляді наукової праці, монографії, дисертації або звіту.
1. Рід водних або болотних багаторічних трав’янистих рослин родини жовтецевих (Caltha), що ростуть на вологих місцях, з блискучими жовтими або білими квітками.
2. Народна назва рослини жовтець повзучий (Ranunculus repens) або інших видів жовтецю, що часто ростуть на сирих луках та калюжах.
1. Наукове вивчення, дослідження явищ, предметів, процесів з метою встановлення їхніх властивостей, закономірностей; експеримент.
2. (у філософії) Чуттєве пізнання, спостереження за явищами дійсності в природних умовах, а також відтворення їх у лабораторних умовах з метою вивчення.
3. (застаріле) Досвід, практика, випробування чогось на власному прикладі.
1. Учений, фахівець, який займається науковими дослідженнями в певній галузі знань; дослідник.
2. Той, хто вивчає, досліджує явища, факти, події з метою їхнього осмислення, аналізу; аналітик.
1. Невеликий дерев’яний посуд циліндричної форми з однією ручкою, що використовується для пиття води, квасу, подачі юшки або як мірка для сипучих продуктів.
2. Рідкісна застосувальна назва невеликої калюжі, калюжки води.
Невелике скупчення рідини (переважно води, дощу) на поверхні землі або іншого ґрунту, що утворилося внаслідок зливу, розливу або протікання.
Переносно — про невелику, обмежену водойму зі стоячою водою (річки, озера).
1. (у техніці зв’язку, криміналістиці) приховане або контрольоване прослуховування телефонних розмов, електронних комунікацій або приватних бесід, що здійснюється з метою отримання інформації спеціальними службами, правоохоронними органами або іншими суб’єктами.
2. (у медицині, діагностиці) метод обстеження, при якому лікар за допомогою фонендоскопа або безпосередньо вухом уважно вислуховує звуки, що виникають в організмі (наприклад, в легенях, серці, кишечнику), для оцінки їхнього характеру та виявлення відхилень.
3. (переносне значення) уважне, напружене слухання чогось ледве чутного або невиразного з метою розпізнати зміст, деталі.
1. (діал.) Плутатися, заплутуватися, заплутано говорити або діяти.
2. (діал.) Вагатися, нерішуче поводитися; маніжитися.