калюка

[kɑljukɑ] Іменник

Буква:К

Значення

  1. (Мистецтво) –

    Народний духовий музичний інструмент, різновид обертової флейти без отворів, що виготовляється з порожнистої стебловини рослин (часто з бузини або верби) і використовується для виконання весняно-літніх обрядових мелодій.

  2. (Геологія) –

    Рідкіска, розм. Те саме, що й калюжа — невелике скупчення рідини (води, бруду) на поверхні землі.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. калюка, р. калюки, д. калюці, з. калюку, о. калюкою, м. калюці, к. калюко

Більше записів