Древослів

Словник Української Мови

дослівник

[dosliʋnɪk] Іменник

Буква:Д

Значення

  1. (Наука) –

    Учений, фахівець, який займається науковими дослідженнями в певній галузі знань; дослідник.

  2. (Наука) –

    Той, хто вивчає, досліджує явища, факти, події з метою їхнього осмислення, аналізу; аналітик.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. дослівник, р. дослівника, д. дослівникові, з. дослівник, о. дослівником, м. дослівникові, к. дослівнику

Більше записів