1. (у техніці зв’язку, криміналістиці) приховане або контрольоване прослуховування телефонних розмов, електронних комунікацій або приватних бесід, що здійснюється з метою отримання інформації спеціальними службами, правоохоронними органами або іншими суб’єктами.
2. (у медицині, діагностиці) метод обстеження, при якому лікар за допомогою фонендоскопа або безпосередньо вухом уважно вислуховує звуки, що виникають в організмі (наприклад, в легенях, серці, кишечнику), для оцінки їхнього характеру та виявлення відхилень.
3. (переносне значення) уважне, напружене слухання чогось ледве чутного або невиразного з метою розпізнати зміст, деталі.