дослухування

[dosluxuʋɑnnjɑ] Іменник

Буква:Д

Значення

  1. (Юриспруденція) –

    (у техніці зв’язку, криміналістиці) приховане або контрольоване прослуховування телефонних розмов, електронних комунікацій або приватних бесід, що здійснюється з метою отримання інформації спеціальними службами, правоохоронними органами або іншими суб’єктами.

  2. (Медицина) –

    (у медицині, діагностиці) метод обстеження, при якому лікар за допомогою фонендоскопа або безпосередньо вухом уважно вислуховує звуки, що виникають в організмі (наприклад, в легенях, серці, кишечнику), для оцінки їхнього характеру та виявлення відхилень.

  3. (Психологія) –

    (переносне значення) уважне, напружене слухання чогось ледве чутного або невиразного з метою розпізнати зміст, деталі.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. дослухування, р. дослухування, д. дослухуванню, з. дослухування, о. дослухуванням, м. дослухуванні, к. дослухування

Більше записів