Древослів

Словник Української Мови

калюжа

[kɑljuʒɑ] Іменник

Буква:К

Значення

  1. (Геологія) –

    Невелике скупчення рідини (переважно води, дощу) на поверхні землі або іншого ґрунту, що утворилося внаслідок зливу, розливу або протікання.

  2. (Геологія) –

    Переносно — про невелику, обмежену водойму зі стоячою водою (річки, озера).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. калюжа, р. калюжі, д. калюжі, з. калюжу, о. калюжею, м. калюжі, к. калюже

Синоніми & Антоніми

Синоніми

Більше записів