Словник Української Мови
1. Пілот-смертник у японській армії під час Другої світової війни, який на спеціально підготовленому літаку з боєприпасами здійснював таран наземних або морських цілей противника, жертвуючи життям.
2. Переносно: людина, яка свідомо йде на великий ризик, небезпеку або загибель заради досягнення певної мети; смертник.
1. Дія за значенням дієслова драти (у 1, 2, 3, 4 значеннях); обдирання, здирання чогось, розривання на частини.
2. Те, що зодрано, зіскублено; обірки, шматки, лахміття (переважно про старий, зношений одяг).
3. Розм. Про старий, зношений, ледве тримається одяг; лахміття.
4. Розм. Про щось погане, неякісне, неварте уваги (про літературний твір, виставу тощо).
1. (історичне) Короткий чоловічий одяг без рукавів або з короткими рукавами, що надягався поверх сорочки та під кунтуш або жупан, поширений у XVI–XVIII століттях, переважно у шляхетському середовищі.
2. (історичне) Жіноча верхня суконна або оксамитова коротка одежа на хутрі, що носили поверх сукні в Україні в XVI–XVII століттях.
3. (рідко) Сучасний легкий жіночий літній одяг, схожий на коротку сукню або туніку, часто без рукавів.
1. Жіноча верхня коротка блузка або кофточка, зазвичай легка та приталена, що носиться поверх спідниці або штанів.
2. Історичний жіночий верхній одяг у вигляді короткої приталеної курточки без рукавів або з короткими рукавами, популярний у європейському та українському міському костюмі XVIII–XIX століть.
3. Рідше — легка чоловіча жилетка без рукавів.
1. Процес покриття даху або стін дранкою — тонкими дерев’яними планками, що служать основою для штукатурки або покрівельного матеріалу.
2. Техніка оздоблення фасадів або внутрішніх стін шляхом прибивання дранки з подальшим нанесенням штукатурного шару.
3. (У ширшому значенні) Процес підготовки дерев’яної поверхні (зокрема, під штукатурку) шляхом обшивання її рейками.
1. Учасники селянського повстання 1702–1705 років у Камарі (Камізарі) на Правобережній Україні, спрямованого проти польської шляхти, католицького духовенства та уніатів.
2. Назва повстанців-опришків у Карпатах, які діяли проти феодального гніту в XVII–XVIII століттях.
1. Тонка дерев’яна пластина, що відколюється від колоди спеціальним інструментом (драником) і використовується для покриття дахів, обшивки стін.
2. Розм. Стара, зношена, часто латана одяжина; лахміття.
3. Перен., розм. Про щось дуже старе, застаріле, що втратило свою цінність або придатність.
1. (історичне) Короткий чоловічий каптан або куртка, що була частиною національного вбрання деяких європейських народів, зокрема у слов’ян.
2. (історичне) Верхній одяг у вигляді короткої суконної куртки, яку носили запорозькі козаки.
3. (рідко) Назва старовинної простої сорочки або блузи з широкими рукавами.
1. Тонкі довгі дошки, здебільшого з хвойних порід деревини, що використовуються для покриття дахів, обшивки стін або як тимчасове покриття.
2. Рідкіска назва для дерев’яної покрівельної дранки, яку зазвичай виготовляють шляхом розколювання колод на тонкі пластини.
1. (історичне) Проста довга сорочка або блуза з широкими рукавами, яку носили чоловіки та жінки в Європі в XVI–XVII століттях, часто як нижню білизну або домашній одяг.
2. (історичне, релігійне) Біла довга літургійна одежа з прямими рукавами, яку одягають священнослужителі під іншими облаченнями під час католицької меси та деяких інших богослужінь.
3. (сучасне) Легка жіноча блузка вільного крою, часто з широкими рукавами, що нагадує за формою історичну камізу; популярний елемент літнього гардеробу.