Древослів

Словник Української Мови

камізари

[kɑmizɑrɪ] Іменник

Буква:К

Значення

  1. (Історія) –

    Учасники селянського повстання 1702–1705 років у Камарі (Камізарі) на Правобережній Україні, спрямованого проти польської шляхти, католицького духовенства та уніатів.

  2. (Історія) –

    Назва повстанців-опришків у Карпатах, які діяли проти феодального гніту в XVII–XVIII століттях.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. камізари, р. камізарів, д. камізарам, з. камізари, о. камізарами, м. камізарах, к. камізари

Більше записів