дранка

[drɑnkɑ] Іменник

Буква:Д

Значення

  1. (Техніка) –

    Тонка дерев’яна пластина, що відколюється від колоди спеціальним інструментом (драником) і використовується для покриття дахів, обшивки стін.

  2. (Лінгвістика) –

    Розм. Стара, зношена, часто латана одяжина; лахміття.

  3. (Лінгвістика) –

    Перен., розм. Про щось дуже старе, застаріле, що втратило свою цінність або придатність.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. дранка, р. дранки, д. дранці, з. дранку, о. дранкою, м. дранці, к. дранко

Більше записів