дранкування

1. Процес покриття даху або стін дранкою — тонкими дерев’яними планками, що служать основою для штукатурки або покрівельного матеріалу.

2. Техніка оздоблення фасадів або внутрішніх стін шляхом прибивання дранки з подальшим нанесенням штукатурного шару.

3. (У ширшому значенні) Процес підготовки дерев’яної поверхні (зокрема, під штукатурку) шляхом обшивання її рейками.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |