драниці

1. Тонкі довгі дошки, здебільшого з хвойних порід деревини, що використовуються для покриття дахів, обшивки стін або як тимчасове покриття.

2. Рідкіска назва для дерев’яної покрівельної дранки, яку зазвичай виготовляють шляхом розколювання колод на тонкі пластини.

Приклади вживання

Приклад 1:
Аякай, аякай, але як скау дєдеві, що з кошниці драниці витєгаєш та санки майструєш, то вони тебе облуп’є.
— Невідомий автор, “193 Vibrani Novieli Vasil Stiefanik”

Частина мови: іменник (однина) |