Словник Української Мови
1. Власна назва міста в Індії, розташованого в штаті Гуджарат, відомого як центр традиційного текстильного виробництва, зокрема виготовлення якісних тканин.
2. Узагальнююча назва (часто у множині: драпрі) для легких, переважно бавовняних тканин індійського походження, що характеризуються яскравими кольорами, набивним візерунком (часто квітковим) і використовуються для пошиття одягу, шалів або декорування приміщень.
1. Тканина для завіс, портьєр, гардин, що відрізняється щільністю, важкістю, часто з виразним рельєфним переплетенням ниток або мальованим, вишитим узором.
2. Завіси, портьєри, гардини з такої тканини, а також їх сукупність у приміщенні; оформлення вікон чи інших отворів тканиною.
3. Майстерня або магазин, де виготовляють або продають завіси, портьєри та інші вироби з декоративних тканин.
4. Застаріле: торгівля сукном, тканинами; суконна крамниця.
1. Власна назва села в Україні, розташованого в Івано-Франківській області, Калуському районі.
2. (рідко) Збірний іменник, що позначає безліч каміння, кам’янисту місцевість або нагромадження каменів.
1. Розмовна назва спеціального пристрою для швидкого відкриття дверей автомобіля у випадку аварії або блокування, що має вигляд металевого гачка з гострим кінцем для розбивання скла та загнутим кінцем для відкриття замка.
2. Розмовна назва металевої пластини з зубцями, яку використовують для очищення підошви взуття від грязі, снігу або льоду; скребок, скребниця.
3. Розмовне позначення людини (переважно жінки або дівчини), яка швидко бігає або має звичку тікати, утікати від когось або чогось.
1. Власна назва села в Україні, розташованого в Івано-Франківській області, Яремчанській міській громаді.
2. (заст., діал.) Загальна назва для місцевості, що характеризується нагромадженням каміння, скельних виступів або кам’янистих ділянок.
1. Власна назва гірського масиву в Українських Карпатах, частина Свидовецького хребта, розташована між річками Чорна Тиса та Біла Тиса.
2. Власна назва однієї з вершин зазначеного гірського масиву, найвищої точки Свидовця та другої за висотою вершини Українських Карпат (після Говерли).
1. Той, хто драпає, швидко тікає, утікач (розмовне, часто іронічне).
2. Назва одного з видів птахів родини тиранових, поширеного в Південній Америці (орнітологічний термін).
1. Тверда природна мінеральна речовина, що складає земну кору, зазвичай у вигляді суцільного масиву або окремих шматків; порода.
2. Шматок, обривок такої твердої речовини, зазвичай невеликого розміру, що може використовуватися як знаряддя, будівельний матеріал або метальний снаряд.
3. Дорогоцінний або напівдорогоцінний мінерал, оброблений або необроблений, що використовується для прикрас; самоцвіт.
4. Медичне утворення (конкремент) у печінкових, ниркових, сечових або жовчних протоках, у слинових залозах тощо.
5. Перен. щось дуже тверде, непохитне, холодне або бездушне (про характер, серце тощо).
6. У техніці та промисловості: важкий предмет з каменю або металу, що використовується для розмелювання, подрібнення, шліфування (напр., жорновий камінь) або як прес.
1. Розмовна назва швидкого втечача, того, хто тікає з місця події, зокрема з поля бою; дезертир, утікач.
2. Заст. або регіон. Той, хто драпає (чіпляється, держиться) за щось; той, хто погано тримається в сідлі.
3. Рідкісне. Те саме, що драпіжник — той, хто займається драпіруванням (у шитві).
1. Зменшувально-пестлива форма від слова “камінь” — невеликий камінь, дрібний камінчик.
2. (у спеціальному контексті) Може вживатися як власна назва або термін для позначення конкретного об’єкта, предмета чи явища (наприклад, у назвах мінералів, іграшок, літературних творів, географічних об’єктів тощо).