драпачка

[drɑpɑt͡ʃkɑ] Іменник

Буква:Д

Значення

  1. (Техніка) –

    Розмовна назва спеціального пристрою для швидкого відкриття дверей автомобіля у випадку аварії або блокування, що має вигляд металевого гачка з гострим кінцем для розбивання скла та загнутим кінцем для відкриття замка.

  2. (Техніка) –

    Розмовна назва металевої пластини з зубцями, яку використовують для очищення підошви взуття від грязі, снігу або льоду; скребок, скребниця.

  3. (Лінгвістика) –

    Розмовне позначення людини (переважно жінки або дівчини), яка швидко бігає або має звичку тікати, утікати від когось або чогось.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. драпачка, р. драпачки, д. драпачці, з. драпачку, о. драпачкою, м. драпачці, к. драпачко

Більше записів