1. Рідкісне прізвище українського походження, що може вказувати на особу або рід.
2. У місцевій топоніміці або історичних документах — можлива назва місцевості, поселення або земельного володіння, пов’язаного з носіями цього прізвища.
Словник Української Мови
1. Рідкісне прізвище українського походження, що може вказувати на особу або рід.
2. У місцевій топоніміці або історичних документах — можлива назва місцевості, поселення або земельного володіння, пов’язаного з носіями цього прізвища.
1. Рід однорічних трав’янистих рослин родини коноплевих, до якого належать коноплі.
2. Загальна назва психоактивних препаратів (марихуана, гашиш тощо), виготовлених із сушених листків, квіток та стебел рослини конопель (Cannabis sativa або Cannabis indica), що містять каннабіноїди.
Канабіноїди — це група хімічних сполук, що діють на канабіноїдні рецептори в організмі людини та тварин, поділяються на фітоканабіноїди (вироблені рослиною коноплі, зокрема ТГК та КБД), ендоканабіноїди (вироблені організмом) та синтетичні канабіноїди.
Канабіноїди — це природні або штучно синтезовані психоактивні речовини, що містяться переважно в рослинах роду Cannabis (коноплі) та впливають на центральну нервову систему, викликаючи характерні фізіологічні та психічні ефекти.
1. (від дієслова “драпувати”) — швидка втеча, поспішне відступлення з місця події, часто з метою уникнення небезпеки, переслідування або відповідальності; втікання.
2. (переносне значення) — поспішний, неорганізований відхід, відступ (наприклад, військ або великої групи людей).
Канабіноїд — природна або синтетична хімічна сполука, що діє на канабіноїдні рецептори в організмі людини та тварин, імітуючи або модулюючи ефекти речовин, що містяться в рослині коноплі (Cannabis).
Канабіноїд — будь-яка з хімічних речовин (наприклад, ТГК або КБД), що входять до складу конопель або синтезуються штучно, і мають психоактивні та/або терапевтичні властивості.
1. Жінка, яка працює на драпувальній машині, займається драпуванням (обробкою) шкіри.
2. Робітниця, що обслуговує драпувальний верстат у текстильному виробництві для видалення з тканини ворсу або пілінгу.
1. (мед.) Хронічне отруєння, що виникає внаслідок зловживання препаратами конопель (марихуаною, гашишем), що характеризується психічними розладами, емоційною нестабільністю, зниженням розумової та фізичної працездатності.
2. (сусп.-політ.) Сукупність ідей, цінностей та суспільної практики, пов’язаних із легалізацією або лібералізацією вживання канабісу, а також із формуванням відповідної культури та субкультури.
1. (іст.) Робітник, який займався драпуванням — ручним вилученням дрібних камінців із вугілля на вугільних шахтах.
2. (перен., розм.) Той, хто поспіхом, налякано тікає, відступає або залишає місце події.
1. Система японського письма, що складається з двох основних видів складівого фонетичного письма — хіраґани (заокруглені знаки) та катакани (кутові знаки), що використовуються для запису слів, граматичних часток, закінчень та запозичень поряд із ієрогліфами (кандзі).
2. Один із двох основних алфавітів японської мови — або хіраґана, або катакана (у вузькому значенні).
1. Власна назва річки в Україні, правої притоки Дніпра, що протікає територією Черкаської області.
2. Власна назва села в Україні, розташованого в Одеській області, Білгород-Дністровському районі.
3. (рідко) Скорочене або жаргонне позначення канцелярії, канцелярських приладдя чи процесу їх використання (від «канцелярія»).