камінюка

1. Власна назва гірського масиву в Українських Карпатах, частина Свидовецького хребта, розташована між річками Чорна Тиса та Біла Тиса.

2. Власна назва однієї з вершин зазначеного гірського масиву, найвищої точки Свидовця та другої за висотою вершини Українських Карпат (після Говерли).

Приклади вживання

Приклад 1:
Камінюка нависла, вкуріла, а хатина тулиться під нею, як сирота під тинню. Смотрич обтікає город кругом, що з якого боку не їхати в Кам’янець, конче треба через воду: з Руських Фільварків і мосту нема; від цісарського (остріянького) кордону їдуть Підзамчем та крізь фортецю, а далі мостом, ще турецьким, кажуть.
— Тютюнник Григорій, “Вир”

Частина мови: іменник (однина) |