1. Розмовна назва швидкого втечача, того, хто тікає з місця події, зокрема з поля бою; дезертир, утікач.
2. Заст. або регіон. Той, хто драпає (чіпляється, держиться) за щось; той, хто погано тримається в сідлі.
3. Рідкісне. Те саме, що драпіжник — той, хто займається драпіруванням (у шитві).