Значення
- (Історія) –
Розмовна назва швидкого втечача, того, хто тікає з місця події, зокрема з поля бою; дезертир, утікач.
- (Історія) –
Заст. або регіон. Той, хто драпає (чіпляється, держиться) за щось; той, хто погано тримається в сідлі.
- (Мистецтво) –
Рідкісне. Те саме, що драпіжник — той, хто займається драпіруванням (у шитві).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. драпак, р. драпак, д. драпак, з. драпак, о. драпак, м. драпак, к. драпак