Древослів

Словник Української Мови

  • думка

    1. Психічний процес відображення дійсності у формі уявлень, понять, суджень, міркувань; здатність мислити, розумова діяльність людини.

    2. Результат мислення, ідея, концепція, що виникає в процесі роздумів; окреме судження, висновок.

    3. Погляд на щось, переконання, точка зору; те, що людина думає з певного приводу.

    4. Намір, план, задум; те, що має намір зробити, здійснити.

    5. Увага, пам’ять, роздуми (зазвичай у виразах, наприклад, “тримати в думці”, “вийти з думки”).

    6. (іст.) Назва літературно-громадських товариств та їхніх періодичних видань української інтелігенції в Російській імперії та Австро-Угорщині у другій половині XIX — на початку XX століття.

  • капітан-лейтенант-інженер

    Військове звання вищого офіцерського складу інженерно-технічної служби у військово-морських силах СРСР, що відповідало капітану 3-го рангу (командиру роти, батареї) у звичайному командному складі; існувало в 1971–1984 роках.

  • думець

    1. Автор дум — народних українських епічних пісень історичного змісту, що виконувалися кобзарями або лірниками.

    2. Виконавець дум, професійний співець-музикант (кобзар, лірник), який переказував думи під акомпанемент кобзи або бандури.

    3. (У переносному значенні) Мислитель, людина, схильна до глибоких роздумів, розмірковувань.

  • капітан-лейтенант

    Військове звання молодшого офіцерського складу у військово-морських силах, що відповідає армійському званню капітана; вище за старшого лейтенанта та нижче за капітана 3-го рангу.

  • думання

    1. Процес мислення, роздумування; дія за значенням дієслова думати.

    2. Здатність мислити, мислення як властивість людини.

    3. Результат мислення, думка, ідея, що виникла в процесі роздумів.

  • капітан-директор

    1. Посада керівника спортивного клубу (переважно футбольного), який одночасно є діючим гравцем команди та несе адміністративну відповідальність за її функціонування.

    2. (Іст.) У військово-морському флоті Російської імперії XVIII століття — вища адміністративна посада, начальник над усіма кораблями порту або ескадри, що відповідала генеральському чину.

  • капітан першого рангу-інженер

    Військове звання вищого офіцерського складу інженерно-технічної служби у Військово-морських силах СРСР, що відповідало загальновійськовому званню “генерал-майор” та було вищим за “капітана другого рангу-інженера”.

  • дума

    1. Історичний жанр української народної пісенно-епічної творчості XVI—XVIII століть, що поєднував риси пісні та речитативу, з героїчною, побутовою або соціально-філософською тематикою.

    2. Назва законодавчих та представницьких органів влади в Україні, Росії та деяких інших слов’янських країнах (наприклад, Верховна Рада України в історичному контексті — Українська національна рада, Державна дума Російської імперії чи РФ).

    3. (переносне значення) Глибока, серйозна роздум; розмірковування, медитація.

    4. (заст., поетичне) Думка, ідея, намір.

  • капітан

    1. Військове звання молодшого офіцерського складу в сухопутних військах, авіації та деяких інших силових структурах, а також особа, яка має це звання.

    2. Посада командира судна (морського, річкового, повітряного), а також особа, яка обіймає цю посаду та несе повну відповідальність за судно, екіпаж, пасажирів і вантаж.

    3. Лідер, неформальний керівник або довірена особа в колективі, групі; також обраний представник спортивної команди, який представляє її на офіційних заходах і керує нею на полі.

    4. У деяких країнах — спеціальне звання начальницького складу в органах поліції або пожежній охороні.

    5. Історично: керівник, начальник військового загону, укріпленого пункту або адміністративної одиниці на Українських землях (наприклад, сотенний чи полковий капітан у козацькій армії).

  • дум-дум

    1. Розширювальна куля для нарізної зброї, що при влученні в м’які тканини сплющується або розривається, завдаючи важких поранень; назва походить від місцевості Дум-Дум поблизу Калькутти в Індії, де такі кулі вперше почали виготовляти на кінці XIX століття.

    2. (переносно) Щось, що сприймається як надзвичайно сильний, приголомшливий удар, вплив або враження.