1. Процес мислення, роздумування; дія за значенням дієслова думати.
2. Здатність мислити, мислення як властивість людини.
3. Результат мислення, думка, ідея, що виникла в процесі роздумів.
думання
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
«Салтиков-Сверстюк» (так називали його в нашому колі) безжально руйнував стереотипи думання, які вкоренилися в мені, перевертав догори ногами звичні уявлення, змушував сумніватися в тому, що ще вчора видавалося абсолютною істиною. Спочатку від того було лячно, інтуїтивно виникав спротив, захисна реакція проти спроб порушити душевний і розумовий спокій.
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”
Приклад 2:
Вiн зумiв на протязi однiєї хвилини вивести його зi звичайної колiї думання. Досить уже того, що Криленко не найшовся що сказати й мовчав.
— Невідомий автор, “187 Sini Ietiudi Mikola Khvil Ovii”
Частина мови: іменник (однина) |