Словник Української Мови
1. Капіталіст, який отримує прибуток шляхом оренди (найму) землі, промислових підприємств, устаткування або інших засобів виробництва, не беручи безпосередньої участі у виробничому процесі.
2. У марксистській політичній економії — представник капіталістичного класу, що експлуатує наняту працю на орендованих (а не власних) засобах виробництва, перетворюючи частину додаткової вартості на орендну плату та привласнюючи решту як прибуток.
1. Прізвище українського поета, перекладача та літературознавця XX століття Миколи Дульцина (1901–1975).
2. У літературознавстві та критиці — вживається як ім’я автора або символ певного періоду в українській літературі (наприклад, “епоха Дульцина”).
1. Власник капіталу, засобів виробництва, який експлуатує найману працю та отримує прибуток за рахунок додаткової вартості; представник класу буржуазії в капіталістичному суспільстві.
2. Прибічник, ідеолог або захисник капіталізму як економічної системи та суспільного ладу.
3. Фінансист, великий підприємець, промисловець або банкір, який володіє значним капіталом і впливає на економічні процеси.
1. Розмовна назва пістолета або револьвера, зокрема невеликого калібру.
2. Зменшувально-пестлива форма до слова “дуля” у значенні шиш, нічого, нуль (використовується вислів “отримати дульку”).
3. Діалектне позначення невеликого, часто круглого предмета (наприклад, ягоди, кульки).
1. (екон.) Набувати форми капіталу, перетворюватися на капітал; нагромаджуватися як капітал.
2. (фін.) Перетворюватися на грошовий капітал, наприклад, через продаж акцій або інших активів.
3. (перен., рідко) Використовувати якусь ситуацію, перевагу чи ресурс для отримання власної вигоди, часто з відтінком егоїстичного скоєння.
1. Двотомний або двокнижний літературний твір, об’єднаний єдиним задумом, сюжетом і персонажами, а також цикл з двох музичних, кінематографічних чи інших творів мистецтва, що становлять цілісність.
2. У лінгвістиці: подвійне вживання мовної одиниці (наприклад, слова) в одному контексті, що створює стилістичний ефект або є помилкою.
1. Перетворювати джерело доходу чи прибутку на капітал, інвестувати отримані кошти для подальшого зростання.
2. У бухгалтерському обліку — відображати витрати як актив (капітальні витрати) на балансі, а не як поточні витрати звіту про прибутки та збитки.
3. У фінансах — розраховувати або виражати ринкову вартість підприємства, актива чи цінного паперу на основі очікуваних майбутніх доходів (наприклад, капіталізований дохід).
4. Використовувати явище, можливість або перевагу для отримання власної вигоди, часто з негативним відтінком (синонім — «наживатися»).
5. У лінгвістиці та поліграфії — писати слово або абревіатуру з великої літери.
1. (про слово, назву) Написаний з великої (прописної) літери, що вказує на власну назву або особливе значення.
2. (екон.) Перетворений на капітал, набутий шляхом інвестування; накопичений та використаний для подальшого отримання доходу.
3. (фін.) (про витрати, вартість) Включений до балансової вартості активу замість списання на поточні витрати.
1. Відкритий кінець ствола вогнепальної зброї (рушниці, гармати тощо), звідки вилітає куля, снаряд або картеч.
2. Розширений кінець деяких духових музичних інструментів (наприклад, тромбона, валторни).
3. Розмовне, часто іронічне або зневажливе позначення рота або обличчя людини.
Економічна та суспільна система, заснована на приватній власності на засоби виробництва, ринковій економіці, вільному підприємництві та праці як товарі, де основним рушієм є отримання прибутку та нагромадження капіталу.
Історичний період або суспільний лад, що характеризується пануванням описаних економічних відносин, на відміну від феодалізму чи соціалізму.
У переносному значенні — принцип або практика, що визначається прагненням до особистої матеріальної вигоди, часто зневажливо.