Значення
- (Техніка) –
Відкритий кінець ствола вогнепальної зброї (рушниці, гармати тощо), звідки вилітає куля, снаряд або картеч.
- (Мистецтво) –
Розширений кінець деяких духових музичних інструментів (наприклад, тромбона, валторни).
- (Лінгвістика) –
Розмовне, часто іронічне або зневажливе позначення рота або обличчя людини.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. дуло, р. дула, д. дулу, з. дуло, о. дулом, м. дулі, к. дуло