Значення
-
Основна, центральна частина дерева або іншої рослини, що несе на собі гілки, листя, квіти та плоди; частина рослини між коренем і кроною.
-
Основна, головна частина чого-небудь, що має подовжену форму (наприклад, нервового волокна, кровоносної судини, артерії).
-
Основна, найважливіша частина, основа чого-небудь (наприклад, підприємства, установи, організації).
-
Основна частина вогнепальної зброї у вигляді металевої труби, через яку проходить куля або снаряд під час пострілу.
-
У техніці: деталь, вал, труба, що є основою для кріплення інших частин механізму або споруди.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. ствол, р. ствола, д. стволові, з. ствол, о. стволом, м. стволі, к. стволе
Походження слова (Етимологія)
Слово «ствол» походить від праслов’янського *stъbol, що означало «стовбур». Воно споріднене зі словом *stъblo (стебло). Спочатку позначало стовбур дерева, а згодом набуло значення «труба вогнепальної зброї» та «вертикальна або похила частина шахти». Це слово має відповідники в багатьох слов’янських мовах, наприклад, російське «ствол», болгарське «цвол», сербохорватське «цволика».