Значення
- (Література) –
Історичний жанр української народної пісенно-епічної творчості XVI—XVIII століть, що поєднував риси пісні та речитативу, з героїчною, побутовою або соціально-філософською тематикою.
- (Юриспруденція) –
Назва законодавчих та представницьких органів влади в Україні, Росії та деяких інших слов’янських країнах (наприклад, Верховна Рада України в історичному контексті — Українська національна рада, Державна дума Російської імперії чи РФ).
- (Психологія) –
(переносне значення) Глибока, серйозна роздум; розмірковування, медитація.
- (Література) –
(заст., поетичне) Думка, ідея, намір.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. дума, р. думи, д. думі, з. думу, о. думою, м. думі, к. думо
Походження слова (Етимологія)
Слово ‘дума’ походить від праслов’янського кореня, пов’язаного з дієсловом ‘дути’ (дихати, дути). Спочатку воно означало ‘думка’, ‘роздум’, а згодом набуло значення ‘жанр українського народного епосу’ та ‘назва представницького органу влади’. Етимологія простежується в багатьох слов’янських мовах, що свідчить про давнє спільне походження.