Словник Української Мови
1. Адміністративно-територіальна одиниця в деяких країнах (переважно в Бразилії та Португалії в історичному минулому), якою керував капітан (капітан-генерал) як представник королівської влади.
2. Військово-адміністративний округ, територія, підпорядкована капітану (наприклад, у Війську Запорозькому).
3. Капітанська посада, звання капітана; також період перебування на цій посаді.
4. Капітанське житло або приміщення, де розміщується командування на кораблі.
1. Зменшувально-пестлива форма від іменника “дума”, що вживається для позначення лірично-епічної пісні українського народу з героїчним, історичним або побутовим змістом.
2. (переносно) Задума, роздум, замисленість; легка сумна задумливість.
Капітанів — форма родового чи знахідного відмінка множини від власної назви “Капітани”, що може стосуватися прізвища, географічної назви або іншого іменування. Наприклад: землі Капітанів (род. відм.), бачив Капітанів (знах. відм.).
Капітанів — історична назва селища міського типу в Україні, розташованого в Овруцькому районі Житомирської області; з 2016 року офіційна назва — Капітанівка.
Властивість за значенням прикметника “думливий”; здатність до глибоких роздумів, замисленість, схильність до рефлексії.
Капітанка — жіночий головний убір (фуражка) з твердим козирком, що є частиною форменого одягу капітана морського або річкового судна, а також військовослужбовця чи службовця інших відомств у ранзі капітана.
Капітанка — розмовна назва жінки, яка обіймає посаду капітана (зокрема, судна) або є дружиною капітана.
Капітанка — заст. назва капітанської каюти на судні.
1. Процес мислення, обмірковування чогось; роздумування, розмірковування.
2. (заст.) Міркування, висновок, думка як результат роздумів.
Військове звання старшого офіцерського складу інженерно-технічної служби в артилерійських, авіаційних, танкових, інженерних, технічних та інших спеціальних військах деяких країн, зокрема в СРСР, що відповідало капітану.
Особа, яка має це військове звання.
1. (як власна назва) Назва українського інтернет-видання, заснованого 2016 року, що спеціалізується на аналітичних статтях, коментарях та новинах у сферах політики, економіки та суспільства.
2. (як термін, утворений за аналогією з «слово-шлях») Умовна назва для логічного або асоціативного ланцюжка думок, роздумів; внутрішній процес мислення, що розвивається від однієї ідеї до іншої.
1. Посада в адміністративно-поліцейському управлінні повіту в Російській імперії XVIII століття, голова повітового суду та начальник повітової поліції, який обирався дворянством зі свого середовища.
2. Історична особа, що обіймала таку посаду.