1. Зменшувально-пестлива форма від іменника “дума”, що вживається для позначення лірично-епічної пісні українського народу з героїчним, історичним або побутовим змістом.
2. (переносно) Задума, роздум, замисленість; легка сумна задумливість.
думонька
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |