Бластезис — у лінгвістиці: фонетичне явище, при якому звук, що вимовляється, стає більш схожим на попередній звук у слові (прогресивна асиміляція).
Бластезис — у біології (рідко): процес розмноження шляхом брунькування, утворення бласт.
Словник Української Мови
Бластезис — у лінгвістиці: фонетичне явище, при якому звук, що вимовляється, стає більш схожим на попередній звук у слові (прогресивна асиміляція).
Бластезис — у біології (рідко): процес розмноження шляхом брунькування, утворення бласт.
1. (геол.) Рідкісний мінерал, гідроксифосфат кальцію та алюмінію, який зустрічається у вигляді дрібних кристалів блакитного або зеленувато-блакитного кольору.
2. (біол., заст.) Стадія розвитку зародка багатоклітинних тварин у період дроблення яйцеклітини та формування бластули.
1. Місто в Ірландії, адміністративний центр графства Каван, розташоване на річці Анналі та відоме своїми історичними пам’ятками, зокрема замком Бларні.
2. Замок Бларні (англ. Blarney Castle) — середньовічна фортеця поблизу однойменного міста, знаменита на весь світ завдяки каменю Бларні, якому, згідно з легендою, властиво надавати красномовства (дару “блазеньства”) тому, хто його поцілує.
3. (У переносному значенні) Лестливі, улесливі промови, красномовство, часто спрямоване на вмовляння або отримання вигоди; пусті обіцянки.
Блаптофобія — медичний термін, що означає патологічний, нав’язливий страх завдати комусь шкоди своїми діями або словами.
1. Рідкісна діалектна назва для білої або світлої корови, коня або іншої худоби; також може вживатися як прізвисько тварини з такою мастю.
2. Власна назва географічних об’єктів (наприклад, річки, урочища) у західних регіонах України, зокрема в Карпатах.
3. Застаріла або діалектна назва для відкритої, рівної або пологої схильної ділянки землі, луки, полонини.
1. Кулінарний процес короткочасного оброблення продуктів (овочів, фруктів, м’яса) окропом або парою, що застосовується для знешкодження мікроорганізмів, збереження кольору, текстури та полегшення подальшого приготування.
2. Технологічна операція в консервній промисловості, що полягає в обробці сировини гарячою водою або парою перед консервуванням для інактивації ферментів та видалення повітря з тканин.
1. Спеціальна кухонна посудина (зазвичай металева) з перфорованою внутрішньою частиною та кришкою, призначена для бланшування продуктів — короткочасного оброблення окропом або парою з подальшим охолодженням у воді.
2. Рідко вживана назва самого процесу бланшування (бланширування) у кулінарії.
1. (від фр. blanche — біла) У кулінарії: короткочасне обшпарювання окропом або обварювання киплячою водою продуктів (переважно овочів або фруктів) з подальшим охолодженням у ліді або холодній воді для збереження кольору, аромату та пружності; технологічний прийник.
2. (від фр. Blanche) Власна назва, ім’я (переважно жіноче) французького походження, аналог українського імені Білана або Бланка.
3. (від фр. blanche — біла) У поліграфії та канцелярії: застаріла назва чистої, незаповненої бланкової форми документа з відведеними місцями для заповнення.
1. Бланфікс (від фр. blanc — білий та fixe — фіксований) — застаріла назва білої фарби для живопису, що виготовлялася з суміші вапна та води з додаванням клею; сучасний аналог — білила.
2. Бланфікс — торговельна назва сульфату барію (BaSO₄), що використовується як білий пігмент у виробництві фарб, паперу, гуми, а також як контрастна речовина в рентгенодіагностиці.
1. Холодний десерт французького походження, що готується з молока, вершків, цукру та желатину (або іншого загущувача), часто з додаванням ванілі, фруктових соків чи пюре, який має ніжну желеподібну або кремову консистенцію.
2. У переносному значенні — про щось дуже бліде, безбарвне або безхарактерне (застосовується переважно в художній літературі).