бланшир

[blɑnʃɪr] Іменник

Буква:Б

Значення

  1. (Техніка) –

    Спеціальна кухонна посудина (зазвичай металева) з перфорованою внутрішньою частиною та кришкою, призначена для бланшування продуктів — короткочасного оброблення окропом або парою з подальшим охолодженням у воді.

  2. (Техніка) –

    Рідко вживана назва самого процесу бланшування (бланширування) у кулінарії.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. бланшир, р. бланширу, д. бланширові, з. бланшир, о. бланширом, м. бланширі, к. бланшире

Більше записів