бланшир

1. Спеціальна кухонна посудина (зазвичай металева) з перфорованою внутрішньою частиною та кришкою, призначена для бланшування продуктів — короткочасного оброблення окропом або парою з подальшим охолодженням у воді.

2. Рідко вживана назва самого процесу бланшування (бланширування) у кулінарії.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |