1. (морськ.) Нижня коса вітрила на бізань-щоглі (третій від носа щоглі на трищогловому судні).

2. (морськ., розм.) Скорочена назва бізань-щогли.

3. (морськ., іст.) Невелике вітрило трикутної форми, що піднімалося на гафелі позаду корми на суднах XVIII–XIX століть.

1. Історична золота монета Візантійської імперії, що перебувала в обігу в Європі в середні віки; візантійський золотий солід, від назви якого походить слово «безант».

2. У геральдиці — стилізоване зображення круглої монети (переважно жовтого кольору) на гербі, що символізує багатство, торгівлю або справедливість.

1. Власна назва річки в Україні, лівої притоки Дністра, що протікає територією Тернопільської та Хмельницької областей.

2. Власна назва села в Україні, розташованого в Тернопільській області, на річці Біза.

Біжутерія — недорогі прикраси (нашийники, сережки, браслети, брошки тощо), виготовлені з недорогих матеріалів (скло, пластик, дешеві сплави металів, штучне каміння) на відміну від ювелірних виробів з дорогоцінних металів і каменів.

1. Жінка або дівчина, яка біжить, займається бігом; бігунка.

2. Технічна деталь, частина механізму, що здійснює обертальний або поступальний рух; втулка, ролик, котрий котиться по поверхні.

3. Рідкісна назва рослини з родини бобових, що має пагони, здатні швидко рости та розповзатися; верблюжа колючка (Alhagi).

1. Той, хто біжить, швидко пересувається бігом; бігун.

2. Рідкісна назва рослини з родини бобових, що стелиться по землі (Trifolium repens); біла конюшина, білий буркун.

3. Застаріла назва рухомої, ковзної частини деяких механізмів (наприклад, повзуна в паровій машині).

1. Особи, які змушені тимчасово покинути місце свого постійного проживання (країну, регіон) через реальну загрозу життю, здоров’ю чи свободі внаслідок збройних конфліктів, масового насильства, порушень прав людини, стихійних лих або техногенних катастроф.

2. У міжнародному праві — особи, які відповідають критеріям та визначенню Конвенції про статус біженців 1951 року та Протоколу до неї 1967 року і яким надано офіційний статус біженця державою перебування або Управлінням Верховного комісара ООН у справах біженців (УВКБ ООН).

3. У широкому, побутовому вжитку — люди, що масово переміщуються, тікаючи від небезпеки, лиха або скрутного становища, незалежно від офіційного юридичного статусу.

1. Стан, становище або положення біженця; перебування у статусі біженця, коли особа змушена залишити місце постійного проживання через реальну загрозу життю, здоров’ю чи свободі внаслідок переслідувань, збройних конфліктів, насильства чи інших подій, що серйозно порушують громадський порядок.

2. Масове явище, що характеризує примусову міграцію великих груп населення, які стають біженцями внаслідок війни, етнічних чи політичних конфліктів, екологічних катастроф тощо.

1. Жінка або дівчина, яка через реальну загрозу життю, здоров’ю чи свободі, спричинену збройним конфліктом, насильством, переслідуванням або порушенням прав людини, була змушена залишити своє постійне місце проживання (країну, регіон) та шукати притулку в іншій місцевості або державі.

2. (У більш широкому, неюридичному вживанні) Жінка, яка покинула своє помешкання через надзвичайну ситуацію (наприклад, стихійне лихо, техногенну катастрофу), не маючи можливості повернутися до нього.

Особа, яка змушена була залишити місце свого постійного проживання (країну, регіон) через реальну загрозу життю, здоров’ю чи свободі внаслідок збройного конфлікту, переслідувань за расовою, національною, релігійною ознакою, громадянською позицією або через екологічну катастрофу.

За правовим статусом: особа, яка отримала офіційний статус біженця відповідно до міжнародних конвенцій або національного законодавства, що надає їй певні права та захист у країні притулку.